Ну що ж, здавалося б — одна лізингова фірма не витримала ринку. Але варто копнути трохи глибше, і стає зрозуміло: це дуже показовий кейс, який наочно демонструє реальні проблеми електромобілів і бізнесу навколо них.
Як узагалі працює операційний лізинг
Для початку — коротко про сам механізм. Операційний лізинг — це, по суті, довгострокова оренда автомобіля. Без першого внеску, без клопоту з обслуговуванням, страховками та шинами. Ти просто щомісяця платиш фіксовану суму, їздиш обмежену кількість кілометрів на рік, а після завершення договору повертаєш авто й береш нове.
Звучить зручно, і саме тому в Європі цей формат давно став масовим. Але є один ключовий момент — розрахунок залишкової вартості автомобіля.
Головний ризик: як швидко дешевшає авто
Лізингова компанія купує машину, прогнозує, скільки вона коштуватиме через 2–4 роки, і різницю між ціною покупки та майбутнім продажем «розмазує» по щомісячних платежах. Якщо прогноз виявляється помилковим — починаються проблеми.
І тут електромобілі показують себе не з найкращого боку. Вони втрачають вартість помітно швидше, ніж авто з ДВЗ. Про це експерти говорили роками, але ринок ніби вдавав, що ситуація під контролем.
Mister Green і ставка на Tesla
Mister Green пішла ва-банк: компанія спеціалізувалася виключно на електромобілях, переважно Tesla. У різні роки це були Model S і X, згодом — Model 3 та Model Y. Інших автомобілів у портфелі фактично не було.
Проблема полягала в тому, що на відміну від великих лізингових груп, у Mister Green не було «подушки безпеки» у вигляді прибуткових дизельних і бензинових контрактів. Усі ризики зійшлися в одній точці — електромобілях.
Чому математика не зійшлася
Щомісячні платежі за контрактами виявилися надто низькими, щоб перекрити реальну втрату вартості автомобілів. І це ще без урахування маржі, ризиків та власних витрат компанії.
Поки ти великий гравець із диверсифікованим портфелем — якийсь час можна компенсувати збитки. Але якщо ти «моно-електро» — варіантів немає. Mister Green потрапила в класичну пастку:
- підвищити ціни — і втратити клієнтів;
- залишити ціни низькими — і повільно збанкрутувати.
Обрали друге. Сподівалися, що ринок «вирівняється». Не вирівнявся.
Чим усе закінчилося
Компанія офіційно підтвердила фінансову неспроможність. Контракти клієнтів передадуть іншим лізинговим операторам: у Нідерландах і Бельгії — Rebel Lease, у Німеччині — Van Mossel Autolease Deutschland. Сам бренд Mister Green, найімовірніше, чекає тиха ліквідація.
Чому ця історія важливіша, ніж здається
Найцікавіше тут навіть не саме банкрутство, а те, що воно оголює ще один рівень прихованого субсидування електромобілів. Виробники втрачають гроші, держави роздають дотації, лізингові компанії занижують ціни — і все це оплачується не напряму, а «розчинене» в системі.
Коли така схема працює всередині великого холдингу — її майже не помітно. Коли ж з’являється компанія на кшталт Mister Green, у якої немає інших джерел доходу, реальність наздоганяє швидко й жорстко.
Особиста думка
Ця історія — гарний привід перестати дивитися на електромобілі крізь рожеві окуляри. Вони можуть бути зручними, швидкими й технологічними, але з точки зору економіки володіння та перепродажу все далеко не так оптимістично. Mister Green просто стала тією компанією, яка першою чесно показала, скільки насправді коштує ця «зелена» ідея.
