Так, саме ті дотації, від яких уряд колись відмовився, бо вони лише роздували ціни й майже нікому не допомагали. Але ні — з 1 січня все починається спочатку: програма стала ще щедрішою, а дехто зможе отримати авто взагалі «на шару».
Що змінилося і кому тепер пощастить
Головна новина — тепер субсидії поширюються не лише на нові, а й на вживані електрокари. Теоретично одне й те саме авто може отримувати підтримку кілька разів: спершу як нове, потім — при кожному перепродажі. Звучить абсурдно, але так може статися, що весь автомобіль оплатять платники податків.
Максимальна вартість машини, що підпадає під програму, — 45 000 євро. Місячний дохід родини не має перевищувати 3 800 євро. На папері це виглядає соціально справедливо, але будьмо чесними: чи може сім’я з таким доходом дозволити собі навіть уживаний електромобіль за десятки тисяч євро? Питання, як то кажуть, риторичне.
Кому це справді вигідно
Офіційно — німецькому автопрому. Програма, звісно ж, «випадково» розроблена так, щоб у першу чергу підтримати бренди на кшталт Volkswagen, а не китайських конкурентів. Політики навіть обговорюють, як би взагалі виключити китайців із програми, але це може призвести до відповідних дій Пекіна. Торговельна війна Європі зараз точно не потрібна.
На практиці ж головними вигодонабувачами, як і раніше, стануть не звичайні водії, а дилери. З новими правилами перепродаж авто між автосалонами може перетворитися на окремий бізнес. Держава планує витратити на це близько 3 мільярдів євро, але значна частина коштів, як часто буває, «загубиться» десь між звітами й рахунками.
Що кажуть звичайні німці
Журнал Focus провів опитування, і результати не здивували: більшість німців виступає проти нової хвилі дотацій. Люди втомилися платити зі своєї кишені за «зелені експерименти», які на практиці нічого не змінюють. Один з читачів навіть написав: «Краще зменшіть ціну на електроенергію та розширте мережу зарядок — тоді люди самі купуватимуть електромобілі, без субсидій».
Емоції та здоровий глузд
Ця історія — класика жанру: політики знову намагаються поєднати ідеологію з економікою, і знову виходить як завжди. Дотації, які нібито мають зробити світ «чистішим і кращим», насправді лише спотворюють ринок і гальмують розвиток справді ефективних технологій.
Можливо, час перестати підтримувати штучно те, що не здатне існувати самостійно? Якщо електромобілі справді кращі — вони знайдуть свого покупця й без допомоги держави. Але поки влада думає інакше, платники податків знову оплачуватимуть чужі «екологічні іграшки». Що ж, déjà vu по-німецьки.
