Мова про пропозицію обмежити швидкість подачі пального на заправках, щоб водії бензинових авто витрачали більше часу на заправку і стояли в чергах. Звучить дивно? Саме в цьому й задум.
Проблема, яку не так легко вирішити
Електромобілі досі мають дві головні слабкі сторони — невеликий запас ходу та довгий час зарядки. Так, батареї стають ефективнішими, але порівняння з баком звичайного авто виглядає комічно: щоб отримати енергію, еквівалентну 30 літрам бензину, деяким «топовим» електрокарам потрібні сотні кілограмів акумуляторів. Це не просто різниця у цифрах — це різниця у фізиці та логіці всієї системи.
Чому «революційних» батарей замало
- Навіть найоптимістичніші прогнози щодо ємності батарей не вирішують проблеми з інфраструктурою: передати сотні мегават у міську мережу миттєво — нереально.
- Масове виробництво та передача таких обсягів енергії потребуватимуть гігантських ресурсів і, найімовірніше, додаткової «брудної» генерації, якщо питання зберігання не буде вирішене.
Ідея: сповільнити потік на колонках
Пропозиція проста: зменшити максимальну швидкість подачі пального. У США зараз ліміт становить близько 10 галонів на хвилину (≈38 л/хв), а деякі «ентузіасти» хочуть знизити його до трьох (≈11 л/хв). На практиці це означає, що власникам великих пікапів доведеться стояти біля колонки по десять хвилин замість двох — а в години пік це призведе до черг.
Прихильникам ідеї все зрозуміло: якщо заправка триватиме стільки ж, скільки зарядка електрокара (або й довше), то останні виглядатимуть вигідніше. Особливо в місті, де час і терпіння часто цінуються не менше, ніж літри пального.
Чому це погана ідея
- Штучні обмеження створюють незручності для всіх — не лише для «сильних гравців». Черги, стрес, втрата часу — усе це неминуче.
- Такі рішення, що підміняють конкуренцію регуляціями, рідко бувають стабільними чи чесними.
- Найчастіше вони лише стимулюють обхідні схеми: нелегальні прискорювачі, неофіційні заправки, «сірий» ринок послуг.
Моя думка
Підмінювати «рівні можливості» підлаштуванням правил під потрібний результат — це шлях у нікуди. Технології мають змагатися чесно: хто запропонує кращий баланс зручності, ціни й безпеки, той і переможе. А гратись у регулювання швидкості заправки, щоб показати електрокари у вигіднішому світлі, — це радше політичний трюк, ніж інженерна стратегія.
Цікавий факт: обмеження швидкості подачі пального колись вводилися виключно з міркувань безпеки. Але будь-яке правило можна переосмислити — і використати зовсім не за призначенням. Саме в цьому і ховається небезпека: технологія нейтральна, а от люди, які її застосовують, — ні.
