Що ж сталося?
Не кожен суперкар отримує шанс стати частиною пропозиції автопрокату. Але в випадку з цим Bugatti все пішло не так, як очікували. У травні минулого року автопрокатна компанія Buena Vida Supercar Rentals придбала цей автомобіль з метою здавати його в оренду для заможних клієнтів, які мріяли про «незабутні» поїздки. Спочатку компанія пропонувала такі машини за 1000 євро за годину або 5000 євро за півдня. За 24 години оренди потрібно було платити 10 000 євро. А для більш тривалих періодів оренди — від 95 000 євро за тиждень.
Здавалося б, такі ставки повинні були приносити компанії величезні гроші. Але насправді це виявилося економічною катастрофою. Компанія швидко зрозуміла, що витрати на утримання та експлуатацію Bugatti Veyron не виправдовують доходів від оренди. Все це призвело до того, що автомобіль довелося зняти з прокату та виставити на продаж. Причому за всю оренду автомобіль накатав лише 32 000 км, а в результаті був запропонований на аукціоні за 1 мільйон євро без ПДВ, що для машини 2009 року з таким пробігом — досить багато. Однак пропозицію відхилили, і автомобіль залишався в експлуатації.
Чому так дорого?
Сьогодні цей автомобіль можна купити, але його ціна — понад 2,25 мільйона євро. Це вдвічі більше, ніж за новий Veyron того часу. І хоча автомобіль можна назвати «ексклюзивним», питання його вартості залишається відкритим. Чому? Тому що цей автомобіль був використаний в оренді, і його експлуатація сильно вплинула на його залишкову вартість. Водії, які використовують суперкар для орендних цілей, не завжди проявляють до нього належну увагу, що призводить до зниження його вартості на вторинному ринку.
Економічна пастка
Ця ситуація нагадує нам абсурдність сучасного автомобільного світу: на ринку з'являються автомобілі, які настільки дорогі в обслуговуванні, що їх неможливо «експлуатувати» за нормальними правилами. Навіть якщо хтось вирішить купити такий суперкар, це призведе до фінансових втрат, які неможливо виправдати. Виглядає як суперкар, а насправді — економічна пастка, і це, на жаль, тенденція, яку все частіше можна спостерігати.
Чому ніхто не хоче купити?
Проблема в тому, що Veyron — це не просто дорогий автомобіль, а й колекційний предмет. Навіть попри свій вік, автомобіль в будь-якому випадку вимагає величезних витрат на обслуговування. І якщо хтось все-таки вирішить купити цей автомобіль, йому доведеться не тільки витратити величезну суму на саму покупку, але й постійно вкладати кошти в підтримку його технічного стану. Такі машини стають скоріше «статуями на колесах», ніж автомобілями для повсякденного використання.
Покупка для колекціонерів
Звичайно, є люди, для яких покупка такого автомобіля — це скоріше інвестиція в колекцію, а не в реальну експлуатацію. Але для більшості звичайних автолюбителів ціна та обслуговування такого автомобіля будуть просто непосильними. Дехто, наприклад, колекціонери, можуть побачити в цій машині щось більше, ніж просто автомобіль для поїздок — вони можуть розглядати її як частину своєї колекції. В такому випадку ціна має менше значення, ніж її ексклюзивність.
Отже, хто ж його купить?
Очевидно, що для такого автомобіля знайдеться покупець, але не кожен захоче платити за машину стільки, скільки за неї просять в автосалоні. І не виключено, що серед покупців опиниться хтось на зразок Рішара Кледа — колекціонера, який вже володіє кількома такими автомобілями. Можливо, його смекалка та розуміння того, що машина з часом втратить у ціні, підкаже йому, чи варто купувати цей екземпляр. Але хто знає, може серед нас є й інші любителі рідкісних суперкарів, готові ризикнути своїми грошима.
