Відгук власника Ан.Т.
1 власник
27 січня 2026
витрата дійсно невелика, салон зручний і тихий, керується приємно, багато різних фішок уже в базі, взимку швидко гріє, запчастини поки що нормальні за ціною
пластик місцями дубовий, багажник замалий для сім'ї, на ямах підвіска стукає, слабенько тягне на обгонах, камера заднього виду в дощ сліпне, ергономіка кнопок не всім подобається
Взяв i30 на початку 2025 року, бо старий Focus 2013 уже почав виїдати мозок — масло жере, то глючить, то скрипить, а при бензині по 58–60 гривень це вже не романтика, а покарання. Хотілося чогось посвіжіше, щоб не висмоктувало гроші, з гарантією і без сюрпризів. Китай не розглядав із принципу (хоча зараз вони вже нічого так), а про Hyundai начитався, що їздять довго і не ниють. Витрата невелика, виглядає нормально, не соромно. У салоні подивився — дружина відразу сказала: «Ну хоч не як таксі». На цьому й вирішили.
Перші дні катався з дурнуватою посмішкою. Машина тиха, м'яка, нічого не дзвенить, рушив — і поїхав, без ривків та істерик. Сидиш і ловиш себе на думці: а де запах бензину, де вібрація, де відчуття, що зараз щось відвалиться? Після Фокуса різниця прямо відчувається: той був дубовий, шумний, коробка смикалася як нервова, а тут цей «варіатор чи що там у них» працює плавно, взагалі не напружує. Так, спочатку здавалася трохи іграшковою, багато пластику, але звикаєш швидко. За відчуттями — як нову куртку купив: не межа мрій, але приємно і по ділу.
У місті i30 — кайф. Маленька, вертка, у пробках Львова чи Одеси пролазиш без матюків і зайвих рухів. Витрата тішить — 5,8–6,5 літра, якщо не зображати гонщика. На трасі 140 тримає спокійно, але на обгонах іноді доводиться вдавлювати педаль у підлогу, особливо коли кондиціонер молотить. Підвіска — не плюшева, на ямах бухає, особливо на наших «дорогах», але зате поки нічого не відвалилося і не заскрипіло. Для життя — саме те: робота, діти, магазин, все швидко, просто і без головного болю.
Нещодавно їздили всією сім'єю — я, дружина і двоє пацанів — до свекрухи під Харків. Багажник забили тортами, пакетами і подарунками під зав'язку. Діти ззаду сиділи нормально, тільки молодший нявкав, що «ноги впираються», але це вже класика. Доїхали спокійно, без драм. А пару тижнів тому після зливи загруз у калюжі на парковці біля ТРЦ — думав, все, зараз штовхати будемо. А ні, тихенько дав газу і виїхав. Народ навколо буксує, я виїжджаю — потім ще довго реготали з друзями, що «ось тобі й передній привід».
Але без мінусів, звісно, не обійшлося. Шум від гуми на трасі реально дратує — після 110 гул такий, що радіо доводиться викручувати. Пластик у салоні дряпається від одного косого погляду — двері вже позначилися ключами дружини, а вона, як завжди: «Сам винен». Підвіска на колдобинах бухає так, що іноді здається — зараз щось точно відірветься. Камера заднього виду в дощ — марна річ, заляпується за хвилину, паркуєшся по пам'яті та інтуїції.
Загалом, їжджу майже рік, і поки плюсів більше, ніж приводів лаятися. Машина проста, економна, не ламається і мозок не виносить. Кохання до труни не сталося, але за свої гроші — дуже навіть нормальний варіант, особливо якщо не хочеться заливати бензин відрами. Якби вибирав знову — швидше за все, взяв би таку ж, може, тільки з турбою і трохи жирнішою комплектацією.