Раніше там ввели цілу бюрократичну машину, щоб усі говорили «правильними» словами, і співробітники були змушені використовувати штучні терміни на кшталт «Audiáni», «Audianerin» та інших безглуздостей. Сьогодні ж, нарешті, можна говорити по-людськи – і це, по правді кажучи, радує не лише працівників, а й усіх, хто хоча б раз намагався зрозуміти, що до чого.
Що це за експеримент з мовою?
Колись під егідою ініціатив щодо різноманітності, рівності та інклюзії (DEI) Audi вирішили, що звичні слова застаріли і можуть зачепити почуття будь-кого. Уявіть собі, щоб не образити нікого, замість звичайного «співробітники» довелося придумати «Audiáni», а якщо йшлося про конкретну людину – використовувати ще більш заплутані варіанти на кшталт «Audianer_in». Щоб освоїти все це, співробітникам доводилося годинами вивчати 13-сторінкові мануали, де докладно розписувалися правила коректного спілкування.
Що творилося?
- Нові терміни: замість звичних назв для людей, партнерів та постачальників стали використовувати слова з додатковими суфіксами, щоб підкреслити «гендерну нейтральність».
- Суворі інструкції: співробітники повинні були не просто говорити, а ретельно підбирати слова, щоб нікого не образити – навіть якщо здавалося, що різниці немає.
- Парадокс в спілкуванні: замість живого, природного спілкування почали звучати формально та штучно, наче ви перебуваєте на якомусь корпоративному семінарі з політичної коректності.
Чому це стало проблемою?
Суть проблеми полягає в тому, що надмірна турбота про коректність мови перетворилася на справжній бюрократичний цирк. Замість того, щоб зосередитися на створенні відмінних автомобілів, співробітники витрачали час на обговорення того, як правильно назвати колегу. Багато хто всередині Audi вважали, що достатньо просто ставитися один до одного з повагою, без зайвих штучних наворочень. Така політика лише створювала плутанину: ніби не можна було зрозуміти, до кого саме звертаються, адже «Audiáni» не несе жодної інформації про те, хто є хто.
Що ж змінилося?
З часом стало зрозуміло, що ця «гра в слова» виявилася занадто дорогою для компанії. Неефективність і абсурдність таких правил призвели до того, що керівництво вирішило «повернути здоровий глузд». Після відходу HR-менеджера, який активно просував ці новації, Audi почали відмовлятися від надмірно складних формулювань. У прес-релізах та офіційних повідомленнях знову використовуються зрозумілі та звичні терміни, без зайвих «підкруток». Співробітники можуть вільно спілкуватися, і це, безсумнівно, сприяє покращенню внутрішньої атмосфери.
Особистий погляд та цікаві моменти
На мою думку, подібні експерименти ніколи не повинні ставати самоціллю. Звичайно, ідея поважати індивідуальність кожного заслуговує на увагу, але надмірне прагнення до політичної коректності може тільки ускладнити життя. Хто б міг подумати, що просте слово «колега» перетвориться на щось на зразок кодового слова, що вимагає додаткового пояснення? Такі новини іноді викликають посмішку – адже незручність ситуації очевидна не лише співробітникам Audi, а й усім, хто спостерігає з боку.
Можливо, ця історія стане уроком для інших компаній: іноді варто довіритися здоровому глузду і не намагатися насильно змінювати те, що вже працює. Зрештою, головне – це повага, чесність і простота у спілкуванні. А якщо хтось вирішить, що для успіху потрібно вигадувати нові слова, нехай пам’ятає: іноді надмірна формальність заважає саме тому, що має бути природним.
