Натхнення та амбіції
Розроблений талановитим дизайнером Марчелло Гандіні зі студії Bertone, Bravo отримав футуристичний для того часу клиноподібний дизайн, що нагадував культовий Countach. Концепт був більш компактним, з довжиною 3,77 м та вкороченою колісною базою, що робило його на 51 см коротшим за Urraco. Дизайн був доволі оригінальним – затемнені вікна, які візуально зливалися з лобовим склом, та заглиблення на передній панелі. Водночас двері автомобіля відкривалися традиційно, що було незвичним для моделей Lamborghini.
Технічні характеристики та продуктивність
Bravo базувався на платформі Urraco з укороченою колісною базою. Під капотом працював 3,0-літровий V8 із системою DOHC та чотирма карбюраторами Weber, що видавав 300 к.с. Потужність передавалася на задні колеса через 5-ступеневу механічну коробку передач. Розгін з місця до 100 км/год займав 7,5 секунди. Максимальна швидкість, яку міг розвинути автомобіль, становила 275 км/год. За керованістю та точністю Bravo навіть перевершував серійний Urraco.
Проблеми та причини невдачі
Попри перспективний дизайн і технічний потенціал, Bravo не був запущений у виробництво. Причиною стало те, що в середині 1970-х років компанія Lamborghini зіткнулася з фінансовими труднощами через нафтову кризу та падіння попиту на спортивні автомобілі. У цей період багато автомобільних концернів стикалися з кризою та змушені були відмовлятися від фінансування своїх проєктів. Фінансові проблеми Lamborghini загострювалися, і в 1978 році компанія оголосила про банкрутство.
У межах виробництва Bravo розглядалося співробітництво з Fiat, щоб концепт міг використовувати платформу з Fiat X1/9. Проте замість цього, після припинення виробництва Urraco, у 1981 році з'явилася модель Jalpa, що успадкувала його технічну базу.
Подальша доля Lamborghini Bravo
Відомо про два прототипи Bravo. Оригінальний жовтий екземпляр був представлений на автосалоні в Турині, а другий зелений використовувався для тестувань і був знищений під час краш-тестів. Єдиний вцілілий зразок пізніше був перефарбований у білий колір під час реставрації.
Автомобіль довгий час належав музею студії Bertone. Після розпродажу колекції у 2011 році на аукціоні RM Auctions Bravo було продано майже за 600 000 євро.
Спадщина та пам’ять
Хоча Bravo так і не потрапив у серійне виробництво, він залишив свій слід в історії Lamborghini. Деякі його елементи, зокрема дизайн коліс, були використані у серійних моделях, таких як Countach. Сьогодні Bravo залишається яскравим прикладом того, як криза та обставини можуть поставити хрест на перспективному проєкті, що мав усі шанси стати культовим.
