Парадокс беземісійності
На перший погляд, електромобілі здаються ідеальним рішенням для боротьби із забрудненням повітря – адже у них немає вихлопних газів. Проте, якщо заглибитися, виявляється, що основна шкода завдається не вихлопом, а дрібнодисперсними частинками, які утворюються при зношенні гальмівних колодок та шин. Вага електромобіля більша, а це означає, що для його зупинки потрібно більше сили, що призводить до збільшення кількості шкідливих мікрочастинок, здатних проникати в легені.
З чого складаються ці частинки?
Вчені розділили матеріали гальмівних колодок на чотири групи: низькометалеві, напівметалеві, органічні (що не містять азбесту) та керамічні. Виявилося, що органічні та керамічні колодки виділяють найбільшу кількість мідних волокон, відомих своєю токсичністю. Ці дрібні частинки (менше 2,5 мікрометра) асоціюються з підвищеним ризиком раку, астми та хронічних захворювань легень.
Порівняння з дизельними автомобілями
Цікаво, що традиційні дизельні двигуни, незважаючи на свою погану репутацію, іноді виявляються «чистішими» в частині локальних забруднень. Наприклад, завдяки можливості рекуперативного гальмування дизельні автомобілі можуть мінімізувати знос гальмівних систем, а отже – і викиди мікрочастинок. Проте питання безпеки залишається відкритим, адже масовий перехід на електрокари може призвести до зростання забруднення від немеханічних джерел.
- Електромобілі не є повністю беземісійними;
- Знос гальмівних колодок та шин виділяє токсичні частинки;
- Перехід на електроніку потребує ретельного перегляду стандартів безпеки.
В цілому, дане дослідження нагадує, що кожне технологічне рішення має свої плюси та мінуси. Особисто я вважаю, що, незважаючи на очевидні переваги електрокарів у зниженні викидів CO₂, важливо не забувати і про інші джерела забруднення. Будемо сподіватися, що нові стандарти та матеріали дозволять зробити цей транспорт не тільки екологічно чистим, а й безпечним для здоров’я.
