Авто новини світу: електробум в ЄС, частки ринку і прозорість | automotive24.com.ua

Де той самий «електробум» в Європі? Реальність проти святкових заголовків

Не все, що яскраво світиться — насправді зростає

twitter facebook whatsapp linkedin

Навколо електромобілів нині панує щось на кшталт галасу: у заголовках — відсотки зростання, «прориви», «революції» і відчуття, що ось-ось все зміниться миттєво. Але якщо відійти від ефектних ілюмінацій і подивитися на цифри без фільтрів і прикрас, картина вийде набагато спокійнішою — і, чесно кажучи, більш реалістичною.

Суть у тому, що в ЄС за першу половину 2025 року було зареєстровано 5 576 568 нових легкових автомобілів — це на 1,9 % менше, ніж роком раніше. Цікавить не стільки загальний обсяг, скільки те, як цей ринок розподіляється за типами приводів. Незважаючи на всю демонстративну підтримку електричних та гібридних технологій, майже 85 % проданих машин так чи інакше тримаються за традиційний двигун внутрішнього згоряння. Навіть гібриди (якщо не рахувати plug-in) фактично не використовують електрику як основне джерело — це скоріше декоративний шар на класичному моторі.

Електромобілі — зростання є, але в контексті воно крихітне

Частка повністю електричних автомобілів підросла з 13,6 % у 2024 році до 15,6 % у 2025-му. Звучить як прогрес? Так, але якщо врахувати, що за два роки це лише +1 процентний пункт, стає зрозуміло: на фоні тих зусиль і ресурсів, які вкидали у «зелену трансформацію», результат досить скромний. Тож «бум» більше нагадує фоновий шум, ніж радикальний перелом.

Ще один важливий нюанс: за ці два роки на ринок вийшло значно більше моделей з електричним приводом, ніж раніше. Якщо співвіднести реальні продажі з кількістю пропозицій, то загальна ефективність у залученні покупців може виглядати навіть гірше, ніж у старих моделей. Тобто в перерахунку на одну «електричну» новинку приріст продажів не вражає — це ключова деталь, яка часто губиться серед хайпу.

Інформаційна нерівновага й її роль

Сучасне інформаційне поле — це не просто потік новин, це фільтр, де звучать тільки певні версії успіху. Зростання продажів якоїсь конкретної марки або моделі електромобіля з радістю піднімають у ранг тріумфу, а падіння — замовчують. Наприклад: про приріст у продажах Volkswagen на початку року написали багато гучних матеріалів, а про те, що в червні моделі ID.3 та ID.4 просіли на 29 % та 12 % відповідно в річному порівнянні, — майже ніхто не згадує.

Така вибіркова подача спотворює сприйняття. Проста річ: якщо тобі постійно показують тільки зростання A і ховають падіння B — у тебе складається враження нескінченного прогресу, хоча насправді все значно складніше. А якщо до цього додати, що «потрібні» версії просуваються активніше, то розуміння стає ще менш прозорим.

Чому це має значення

Тому що від того, якими даними ми живимося, залежить не лише розуміння ситуації, а й рішення — куди вкладати, яким трендам довіряти, кого підтримувати. Коли електромобілі розкручують потужно, але при цьому замовчують, що 85 % ринку досі — «традиційні» машини, складається враження, що «революція вже тут», хоча насправді це поки локальні спалахи, а не масовий злам.

Що з цим робити?

  • Не спиратися лише на заголовки — дивитися на частки та абсолютні числа, а не тільки на відсотки росту.
  • Слідкувати, як зростання окремих моделей вписується у загальну картину; падіння одного може маскуватися ростом іншого, і це не завжди означає реальний прогрес.
  • Вимагати прозорості від джерел — хто і навіщо просуває ту чи іншу версію, і не кидатися на «ексклюзивні» чи «гучні» історії без контексту.

Моя думка

Електромобілі — важлива частина майбутнього, але «ставити на них» як на вже відбувшийся масовий переворот — зарано. Те, що їм дають ресурси та увагу, добре, але лише якщо це поєднується з чесним усвідомленням: поки це не домінантне рішення, а одна з опцій. Хтось явно зацікавлений, щоб така суперечлива картина виглядала однозначно. Набагато корисніше — зберігати критичне мислення, порівнювати дані та помічати, коли подають вибірково лише зручні шматки.

Цей огляд — спроба трохи вирівняти дисбаланс. Не тому, що я проти прогресу, а тому, що хочеться, аби розмова була чесною: справді зрозуміти, що відбувається, а не лише відчувати, ніби «усе змінюється».