
І знаєте що? У цьому навіть є щось приємно свіже. На тлі гучних лозунгів про «зелене майбутнє» баварці не соромляться заявити: двигун внутрішнього згоряння залишиться. І не «до 2035-го» чи «поки ринок не зміниться», а просто назавжди. Так висловився один із найвпливовіших людей у компанії — Йохен Голлер, відповідальний за продажі та стратегію бренду.
«Ніколи не зникнуть»
Фраза прозвучала в інтерв’ю індійському виданню Autocar, і її важко зрозуміти інакше: «Двигуни внутрішнього згоряння ніколи не зникнуть. Ніколи». Така категоричність — рідкість у сучасній індустрії, де майже кожен другий топ-менеджер намагається балансувати між політикою Євросоюзу та настроями клієнтів. Але Голлер чітко дав зрозуміти: у BMW не вірять у сценарій «лише електрокари».
І це не просто особиста думка. У BMW все серйозно: за кожним словом керівника стоїть офіційна позиція компанії. Можна скільки завгодно іронізувати, але факт лишається фактом — на багатьох ринках бензинові й дизельні авто ще довго залишатимуться затребуваними. У Східній Європі, наприклад, більшість покупців досі обирає саме такі машини. І в Мюнхені це чудово розуміють.
Стратегія «три шляхи»
Що це означає для модельного ряду? BMW планує пропонувати одразу три типи автомобілів:
- повністю електричні моделі,
- класичні бензинові та дизельні версії,
- гібриди та експериментальні варіанти на кшталт водневих машин.
Тобто компанія робить ставку на універсальні платформи, де один і той самий кузов можна поєднати з різними силовими установками. Такий підхід зменшує витрати на розробку і водночас дає клієнту свободу вибору. Хочеш дизель? Будь ласка. Подобається електро? Без проблем.
На відміну від конкурентів
Тут доречно порівняти BMW із сусідами по преміум-сегменту. Mercedes і Porsche пробували розділяти лінійки: окремо для електрокарів, окремо для ДВЗ. У результаті вийшли компроміси, які не всім сподобалися. У BMW ж усе простіше: дизайн один, техніка різна. Клієнтові не треба жертвувати зовнішністю заради вибору двигуна.
А як щодо екології?
Можна заперечити: світ рухається до нульових викидів, а BMW пливе проти течії. Але тут є нюанс. Чинні норми на кшталт Euro 7 настільки жорсткі, що чимало інженерів називають їх відірваними від реальності. До того ж електрокари теж не святі: виробництво батарей залишає величезний вуглецевий слід, а в деяких країнах електрика досі виробляється з вугілля.
Тож ставка виключно на «електро» зовсім не виглядає безальтернативною. І тут баварці, як не дивно, виглядають раціональнішими за багатьох інших.
Ціни та доступність
Сьогодні середній електрокар BMW на кшталт i4 чи iX коштує щонайменше 55–70 тисяч євро. А бензинові версії тих самих серій стартують приблизно від 40–45 тисяч євро. Різниця суттєва, особливо для ринків, де зарплати далекі від західноєвропейських. Саме тому у Східній Європі, на Близькому Сході та в частині Азії двигуни внутрішнього згоряння залишатимуться актуальними ще довго.
Особисте відчуття
Чесно кажучи, у словах Голлера є своя логіка. Можливо, це звучить уперто, але автомобілі — це не лише цифри у звітах про викиди, а ще й задоволення від кермування, звук мотора, далекі поїздки без постійних зупинок на зарядку. І навіть якщо світ колись повністю перейде на електротягу, це точно станеться не завтра і не післязавтра.
А поки ми маємо змогу бачити на дорогах різноманіття: від ревучого шестициліндрового BMW до тихого електричного кросовера. І знаєте що? Хай так і буде. Світ тільки виграє від того, що у людей залишиться вибір.