Йдеться про рідкісний гіперкар, випущений обмеженою серією, та спробу повернути його до життя з використанням компонентів від значно масовіших автомобілів. Цей випадок наочно показує, як влаштований ринок запчастин для наддорогих машин і чому прості рішення тут працюють далеко не завжди.
Рідкісна версія та невдалий фінал
Bugatti Chiron Pur Sport був представлений у 2020 році як більш орієнтована на водія модифікація базового Chiron. Автомобіль отримав перероблену трансмісію, доопрацьоване шасі та полегшену конструкцію. Максимальні оберти восьмилітрового двигуна W16 підвищили до 6 900 об/хв, а загальне зниження маси склало близько 50 кілограмів. Усього було випущено 60 екземплярів.
Один із таких автомобілів належав інфлюенсеру Алексу Гонсалесу. Влітку минулого року він повідомив, що потрапив у серйозну аварію, після якої страхова компанія визнала автомобіль повною втратою. Машина опинилася на аукціоні Copart, де спочатку розглядалася як джерело придатних залишків.
Від тотальної втрати до проєкту відновлення
Гонсалес викупив розбитий автомобіль і вирішив зайнятися його відновленням разом із механіком та блогером Матом Армстронгом. Однак на цьому етапі виникла ключова проблема: Bugatti постачає оригінальні запчастини виключно через офіційні сервісні центри. Попередня оцінка вартості ремонту склала близько 1,7 мільйона доларів, згодом суму знизили до діапазону 600–700 тисяч доларів, що все одно виглядало економічно недоцільно.
Додатковим фактором стала вимога відправити автомобіль на завод Bugatti у французькому Мольсгаймі. У результаті було прийнято рішення шукати альтернативні шляхи відновлення та паралельно документувати процес у форматі відеосерії.
Однакові деталі — різні вимоги
Під час розбирання з’ясувалося, що деякі компоненти, зокрема подушки безпеки, конструктивно збігаються з деталями від масових моделей, наприклад Audi A3. Формально це справді один і той самий елемент, який у звичайному автомобілі коштує кілька десятків доларів. Однак у гіперкарі такі деталі працюють в іншому середовищі та потребують додаткової адаптації.
Глава Bugatti Мате Рімац пояснив, що навіть зовні ідентичні компоненти проходять індивідуальне калібрування. Як приклад він навів вплив температури салону та матеріалів оздоблення на коректне спрацювання подушок безпеки. Без урахування цих чинників втручання може негативно позначитися на роботі систем пасивної безпеки.
Межі самостійного ремонту
Окремо було порушено питання використання 3D-друку для виготовлення відсутніх деталей. Теоретично це можливо, але без точних даних щодо матеріалів, допусків і навантажень досягти заводських характеристик практично нереально. У випадку з автомобілем такого рівня помилки в розрахунках можуть мати серйозні наслідки.
Підсумок
Проєкт відновлення розбитого Bugatti Chiron Pur Sport залишається відкритим експериментом. Він демонструє, що зовнішня схожість деталей не означає їхньої повної взаємозамінності, а ремонт наддорогих автомобілів потребує не лише фінансових ресурсів, а й глибокого інженерного розуміння. Навіть за наявності відповідних компонентів повернути машині початкові характеристики без участі виробника вкрай складно.
