
Але ні, одразу закралося легке здивування. Як можна було так спотворити ідею простого, практичного та доступного авто, яке свого часу стало символом масової моторизації Чехословаччини?
Неправильна маркетингова магія
Автомобілебудування — це не лише технічна начинка, а й історія, емоції, «ностальгія на колесах». Бренди часто використовують знайомі назви, щоб «розігріти» інтерес публіки: згадайте «Capri» від Ford, який розібрали за безцінь — всього 1 078 машин по всій Європі й 18 у Чехії в квітні цього року. Для порівняння: відходящий Focus розійшовся в шість разів краще, хоч і був кросовером.
Що пішло не так із «Favorit»?
- Відмова від утилітарності: оригінал важив лише близько 800 кг і коштував приблизно 80 000 Kč (~3 200 €), а новий концепт більше нагадує громіздке напів-SUV.
- Забуття «налаштування під швачку»: у 1987 році Škoda показала світу простоту й надійність — машину, яку можна було лагодити просто під під’їздом. Тепер же маємо складну електричну конструкцію.
- Відрив від реальності: концепт обіцяє до 250 миль ходу на одному заряді (~400 км), але заміна батареї обійдеться приблизно в 7 000 € — і це без урахування логістики.

Кілька фактів для «розбавлення»
Цікаво, що оригінальний Favorit розроблявся в ательє Bertone вже за економічного занепаду Східного блоку і з бюджетом, порівнянним із «Nomads» Джона МакТірнана (того самого фільму з Арнольдом Шварценеггером). І якщо режисер прославився в Голлівуді завдяки мінімалістичній, але потужній стрічці, то Škoda заслужила довіру Volkswagen — і от результат, який ми знаємо як Felicia.
Особиста думка
Я завжди мав повагу до самої ідеї Favorit: нехай він не був досконалим (інколи жартують про якість збірки), проте народжувався з обмежених ресурсів і виглядав свіжо. Новий концепт же справляє враження чогось штучного, створеного без душі та розуміння власної історії. Вірю, що Škoda здатна на по-справжньому вдалий «ретро-ход» — варто лише згадати, чого прагне покупець: доступності, практичності та щирого характеру.